Призначений окупантами «голова адміністрації Запорізької області» Євген Балицький повідомив, що регіон готовий постачати новий урожай зерна на традиційні ринки збуту – в Туреччину, Єгипет та країни Близького Сходу. Колаборанти запевняють, що у Запорізькій області вже зібрано два мільйона тонн зерна. Євген Балицький обіцяє, що найближчим часом буде вирішено питання щодо Бердянського порту, після чого почнеться навантаження зерна на судна і фермери матимуть можливість продати товар до Туреччини, Єгипту, Саудівської Аравії та Близького Сходу. Розказують, що восени на Запоріжжі буде зібрано ще близько одного мільйона тонн збіжжя.
Отримати достовірні цифри обсягів хлібозаготівель наразі неможливо. Навряд чи аграрії з тимчасово окупованих територій подають достовірні вичерпні дані «освободителям». А самим їм зі статистикою не впоратися за браком не те що відповідних служб, а навіть більш-менш професійних спеціалістів. Тож орієнтуватися можна лише на приблизні і порівняльні підрахунки.
Відомо, що аграрії Запорізької області у 2021 році зібрали рекордний урожай ранніх зернових та зернобобових культур за всі роки незалежності України: намолочено 3,22 млн тонн зерна при середній урожайності 3,32 т/га (тоді як у попередньому – 2,77 т/га).
У розрізі культур на Запоріжчині було зібрано 2,49 млн тонн озимої пшениці, 331,5 тис. тонн озимого ячменю, 130,5 тис. тонн гороху.
Цього року, за попередніми даними Запорізької ОВА, на підконтрольній Україні території області буде зібрано урожай лише з однієї шостої площ під озимими сільгоспкультурами, адже решта полів опинилися або в окупації, або на лінії вогню. Втім, в адміністрації запевняють, що очікуваного врожаю буде достатньо, щоб забезпечити жителів регіону своїм хлібом.
«Якщо порівняти з минулим роком, то зберемо врожай хліба [у пропорції] десь 1 до 10. На підконтрольній території області буде приблизно 400-500 тисяч тонн. А в минулому році ми зібрали разом 5 мільйонів тонн хліба», – каже голова Запорізької ОВА Олександр Старух.
Стосовно тимчасово окупованих територій, то балицькі 1,5-2 млн. тонн зерна ввижаються дещо сумнівними. По-перше, майже повсюдно навесні не сіяли ярих зернових – бойові дії, брак пального, грабунок техніки, майже поголовний виїзд на підконтрольні території найбільших виробників. А за умов малосніжної зими і посушливої осені у Північному Приазов’ї на озимину традиційно наголос не робиться. Отже, збирати об’єктивно довелося значно менше.
Крадене зерно в захопленому окупантами Бердянському морському торговельному порту Фото: російський Telegram-канал
По-друге, тотальне пограбування аграріїв змусило багатьох до певної завбачливості. То ж навряд чи окупанти з колаборантами матимуть достовірні відомості про обсяги врожаю-2022.
По-третє, всупереч бравурним сподіванням і обіцянкам здача/заготівля хліба ще фактично не почалася. Та й навряд чи буде жвавою, адже наразі загарбники пропонують сміховинні заготівельні ціни, на які аграрії можуть погодитися хіба що з жорсткого примусу. Для транспортування намагаються залучати приватних перевізників, бо ж автотранспортні підприємства і місцеві підрозділи зернотрейдерів розграбовані. А суднову партію збіжжя двома-трьома ваговозами возити – не перевозити.
Захоплений окупантами Бердянський морський торговельний порт Фото: російський Telegram-канал
Щоб красти зерно, колаборанти захопили припортовий елеватор підприємства «Нова Хортиця» у Бердянську, завантажувальний комплекс підприємства «Аскет Шиппінг» у порту Бердянськ, елеватори підприємств «Кернел», «Оптімус» та інших зернотрейдерів.
Окупанти хоч і створили невідомо де зареєстровану компанію «Государственный зерновой оператор» (ГЗО), закликають фермерів здавати зерно на заготівельні пункти начебто для формування «резерву області» і «експорт», проте бажаного ефекту у відповідь не дочекалися.
ГЗО встановлені такі закупівельні ціни на сільгосппродукцію: пшениця фуражна – 6 тисяч російських рублів, пшениця продовольча – 9 тисяч, ячмінь – 7 тис. руб. за тонну.
Черга зерновозів до зерносховища ТОВ «Бізон» у Бердянську. Осінь 2021 року Фото: investigator.org.ua
«Сільгоспвиробників така ціна категорично не влаштовує, тож вони намагаються не продавати врожай, а зберігати його в сховища. За відсутності вільних сховищ – в інших, не пристосованих для цього приміщеннях або навіть на відкритих майданчиках», – повідомляє Головне управління розвідки МО України.
Наприклад, в межах Бердянська і Бердянського району (а саме звідси переважно завантажувався зернотрейдерами у попередні роки Бердянський морський торговий порт), ГЗО визначив сім хлібоприймальних пунктів – п’ять у Бердянську, а також Пришибський і Троянівський елеватори. З Пришиба і Троян возити автотранспортом збіжжя в порт дуже незручно і витратно. Зазвичай звідти його завозили поступово на зерносховища Бердянська, а вже звідти зерновозами доставляли в порт на погрузку.
Що ж стосується зерносховищ у межах міста, то нині там панує пустка. Віджаті у ТОВ «Аскет-Шиппінг» і пограбовані дочиста зерносховища, розташовані на вул. Консульській і вул. Туристичній, зачинені наглухо.
Фото: investigator.org.ua
Хлібокомбінат на вул. Гагаріна (ТОВ «Бізон-Імпорт») стоїть спустошений.
Фото: investigator.org.ua
Біля в’їздів на територію Бердянського морського торговельного порту (БМТП), де зазначені два хлібоприймальні пункти, жодного пожвавлення.
Фото: investigator.org.ua
У бердянців є добряче перевірена прикмета: коли триває жвавий рух зерновозів, голуби у місті вгодовані та неповороткі, адже усі узбіччя вдовж маршрутів руху фур зі збіжжям рясно всіяні зерном. У«сезон» головні транспортні магістралі, що ведуть до порту і зерносховищ тісно заставлені десятками і сотнями фур. Нині ж узбіччя чистесенькі. Окупанти завбачливо підлатали дороги за основними маршрутами (точно хтось з місцевих підказав), але поки що на них зрідка можна побачити поодинокі зерновози – порожні, з відкинутими на бік тентами.
Фото: investigator.org.ua
Гауляйтер Балицький зазначив, що «найближчим часом буде вирішено питання щодо Бердянського порту, після чого почнеться навантаження зерна на судна». Пропагандисти знімають бравурні ролики про підготовку порту до перевалки 4 млн вантажів на рік. Проєктна потужність БМТП з переробки – 2 млн тонн вантажів на рік. Історичний рекорд підприємства – 3,19 млн. тон за 2014 рік. А вони 4 млн. тонн обіцяють. Однак наразі з чотирьох воріт порту, включаючи ті, через які прокладено залізничну колію, троє наглухо перегороджені потужними залізобетонними блоками.
Фото: investigator.org.ua
У попередні роки були задіяні всі чотири в’їзди на територію порту, попри це утворювались довжелезні черги зерновозів, а ваговозам було проблематично розминутися. Нині навіть підігнаний «на пробу» залізничний потяг вже котрий місяць іржавіє на колії станції «Бердянськ». А залізничні ворота порту окрім залізобетонної стіни заблоковані ще й старезним тепловозом. Поряд, мабуть, для вірності, заставлено такими ж брилами вхід до спортклубу «Водник» – оце точно оборонний об’єкт.
Залізничний потяг на колії станції «Бердянськ» Фото: investigator.org.ua
Варто зазначити, що перспективи відновлення роботи Бердянського морського торговельного порту виключно примарні. Переважна більшість портовиків, особливо профільних спеціальностей – докери, стивідори, кранівники не пішли на співпрацю з окупантами. А без них вся портова механізація – складське господарство, крани – мертвий металобрухт. Зокрема, зернонавантажувальні комплекси – ексклюзивна технологія, розроблена і запроваджена компанією «Аскет-Шипінг», яка повністю згорнула свою діяльність на непідконтрольних Україні територіях. Обладнання лишилось, а от експлуатувати його нікому. Оті жалюгідні посилання на старезний навантажувач з кубовим ковшем чи таку саму кубову «грабарку», – то історія про «технології» 150-річної давнини, коли збіжжя до Бердянського порту мішками на возах доправляли. А персонал залучати – взагалі велика проблема. Спробу завозити докерів з Керчі для розвантажування бронетехніки і боєприпасів з десантних кораблів зазнала фіаско. Штрейкбрехери пішли слідом за десантними кораблями.
Та й який судновласник чи оператор судна після 24 березня, коли ЗСУ так вправно поцілили у великий десантний корабель «Саратов», наважиться швартуватися до причалів Бердянського порту у безпосередній близькості до рештків БДК?
Палаючий ВДК «Саратов» у Бердянському порту, на передньому плані ВДК «Цезар Куніков», 24.03.2022 Фото: Youtube Кирилловка.Укр
Мало того, що з нього періодично витікає мазут, так час від часу трапляються вибухи БК, який так і не підняли остаточно на поверхню. Оркам якось вдалося завантажити пару суден, зняти пропагандистський ролик з використанням залишків зерна і не вкраденого ще старезного навантажувача (три більш новеньких, сучасних і потужних вкрали і вивезли одразу, як заволоділи портом). І все. Жодних перспектив.
«Фермерів примушують до укладання угод про передачу зерна окупантам. Але ця ситуація призведе до того, що зараз відберуть урожай, а наступного року ніхто нічого не сіятиме, бо для проведення посівної потрібні і добрива, і пальне, і засоби захисту рослин, і ще багато іншого», – прогнозує Олександр Старух.
Тож брешуть Балицький і московські технологи, які знімають пропагандистські ролики про прекрасні перспективи порту для експорту зерна «у традиційні країни». Нині грабувати і вивозити морем із Бердянського порту нічого і ніяк. Хіба що залізницею суходолом – до Росії, де крадене в Приазов’ї зерно змішають із російським і експортують.
Але спроби будуть і надалі. 19 вересня в порту тимчасово окупованого Бердянська відшвартувалося судно під завантаження викраденим зерном до терміналу компанії «Нова Хортиця», захопленого так званим «державним зерновим оператором». Наразі не вдалося дізнатись ні назву, ні прапор судна. Однак це не голка в копиці сіна – скоро і цей порушник стане відомим.
Матеріал створений за підтримки Ради Європи. Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не співпадати з офіційною політикою Ради Європи.
