Гроші Мінреінтеграції: куди й скільки

Щороку держава виділяє сотні мільйонів гривень на бюджетні програми і державні підприємства зі сфери управління Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій. Центр журналістських розслідувань завів корисну звичку ці гроші рахувати. Бо, врешті решт, це гроші громадян України.

Невмируща ДПшка

Цікавість Центру журналістських розслідувань до бюджетних програм і держпідприємств Мінреінтеграції почалася в далекому 2020 році і стосувалася програми 3901050 – це кошти на підтримку вʼязнів Кремля та українських полонених. На неї, до речі, у 2023 році виділено понад 133 мільйони гривень.

А у 2020 році кошти із саме цієї програми Мінреінтеграції спрямувало на фінансування новоствореного держпідприємства «Реінтеграція та відновлення», діяльність якого не мала нічого спільного із цілями програми. Про мету діяльності ДП взагалі не було відомо нічого. Центр журналістських розслідувань розповідав про це у відеоблогах «Реінтеграція заради прибутку» та «ДПшка на гроші політвʼязнів».  

Лише згодом тодішній очільник Мінреінтеграції Олексій Резніков повідомив, що держпідприємство опікуватиметься контрольними пунктами вʼїзду-виїзду на межі з окупованими територіями. 

КПВВ «Чонгар» Фото: IPC-Генічеськ

Але і з цим напрямком ДП «Реінтеграція та відновлення» довго не могло розкачатися. Ми неодноразово висвітлювали сумну долю КПВВ, які не мали ні нормального господаря, ні фінансування, ні оформленої землі. 

Сподівання на зрушення зʼявилися лише в останні місяці 2021-го року, коли Мінреінтеграції очолила Ірина Верещук. Але невдовзі розпочалося повномасштабне вторгнення Росії – і КПВВ припинили існування. То чим же тепер займається створене для їх адміністрування підприємство? Може, уряд вирішив зекономити наші з вами кошти і ліквідував це ДП? 

Ні. Цьогоріч міністрерство придумало для ДП «Реінтеграція та відновлення» нове застосування: тепер воно займається колцентрами з пошуку пропалих безвісті та розшуком, передачею та репатріацією тіл та рештків осіб, загиблих у зв’язку зі збройною агресією проти України.

Відповідне фінансування передбачено бюджетною програмою 3901090, на яку виділено майже 108 мільйонів гривень. З них понад 46 мільйонів гривень підуть власне на забезпечення статутної діяльності ДП «Реінтеграція та відновлення». 

Ще 947 тисяч гривень пішли  на роботу колцентру: 51 працівник держпідприємства забезпечує оперативне реагування на звернення громадян, що надходять на телефонну «гарячу» лінію щодо пропалих безвісти. 

Також ДП має забезпечувати діяльність пошукових груп, які шукають та передають тіла загиблих. На це передбачено шість мільйонів гривень. 

Збір рештків загиблих Фото: скріншот Youtube

Понад 54 мільйони гривень  виділено на закупівлю авторефрижераторів і пікапів для роботи пошукових груп і для перевезення й зберігання тіл загиблих. 

Мінреінтеграції у відповіді на запит Центру журналістських розслідувань повідомило, що уклало договори на закупівлю десяти пікапів і десяти рефрижераторів. З них сім пікапів вже отримано, ще три мають надійти до завершення літа, а рефрижератори – до першого листопада. Загальна вартість автівок склала понад 47 мільйонів гривень.

Також Мінреінтеграції повідомило, що пошукові групи, які утворюються Уповноваженим з питань зниклих безвісті за особливих обставин, взялися до роботи лише наприкінці травня поточного року, і звіту про їхню діяльність ще немає. 

Щоправда, сам Уповноважений – Олег Котенко – другого травня 2023 року стверджував, шо пошукові групи вже працюють.

Олег Котенко, Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Фото: Facebook

Закон встановлює, що саме Уповноважений з питань зниклих безвісті за особливих обставин координує всю роботу з пошуку зниклих безвісті та з вилучення і репатріації тіл загиблих. І він є посадовою особою Мінреінтеграції.

Чому цей комплекс завдань, який личив би ДСНС чи Нацполіції, опинився у віданні міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій? Добре запитання. Відповіді в Центру журналістських розслідувань, на жаль, наразі немає.

Інформагентство на бюджетні кошти

Ще одна бюджетна програма – 3901080, «Забезпечення інформаційного суверенітету України, розвиток мов корінних народів, що проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь». І ще одне ДП, створене міністерством реінтеграції,  – Держпідприємство «Інформаційне агентство Ре-Інформ». 

Ціна питання – 40,775 мільйонів гривень. З них 21,817 мільйонів виділено на збирання, оброблення, переклад і поширення інформації про діяльність органів державної влади та забезпечення медіа та передплатників інформацією з найважливіших політичних, соціальних та інших питань, а також розроблення моделей інформаційних продуктів, зокрема графічного характеру – тобто, власне на роботу інформагантства. 

На сайт інформагентства Ре-Інформ, за даними самого міністерства, щомісяця заходять 25 тисяч відвідувачів. На жаль, перевірити ці цифри проблематично – відкритого доступу до статистики сайту немає. 

На сайті багато матеріалів, які піарять очільницю Мінреінтеграції Ірину Верещук. Значна частина контенту дублюється на сайті Мінреінтеграції і стосується його діяльності. А пошук в гуглі показує, що едина згадка в медіа про Ре-Інформ – це новина про його створення в березні 2022 року. Чи не замало для інформагентства вартістю в 21 мільйон?

Ще 3,43 мільйони програмою передбачено на виробництво поліграфічної та відеопродукції, а також на проведення комунікаційних кампаній та публічних заходів.

І ще 15,528 мільйонів – на створення та поширення інформаційного продукту для мешканців окупованих територій на телебаченні та радіо. 

Центр журналістських розслідувань запитав у Мінреінтеграції, на який саме телерадіопродукт йдуть державні кошти. Виявилось, що вони в такий спосіб фінансують виробництво і трансляцію програм двох евакуйованих із Криму телекомпаній. Зокрема, у такий спосіб фінансуються випуски програми Bugün на кримськотатарському телеканалі АТР. 

На ці ж кошти виробляється низка програм на каналі телерадіокомпанії «Чорноморська» і на регіональному телеканалі «Капрі» з міста Покровськ Донецької області. 

Німецька іпотека для ВПО

І, нарешті, ще одна бюджетна програма – 3901610 – «Надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам». Про неї Центр журналістських розслідувань теж багато розповідав. Саме за цією програмою фінансується надання іпотечних кредитів переселенцям з гранту федерального уряду Німеччини. 

О.Резніков і А.Фельдгузен підписують угоду про рефінансування іпотечних кредитів для ВПО Фото: diplo.de

Угоду з рефінансування програми забезпечення ВПО житлом підписали 3 червня 2020 року посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен та віце-прем’єр-міністр України – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков. Гроші надає  Kreditanstalt für Wiederaufbau – Кредитна установа для відбудови з Франкфурту-на-Майні, а розподіляє їх між ВПО фонд Держмолодьжитло. 

У 2023 році на кредити ВПО передбачено понад 164 мільйони гривень. За ці гроші житло мають отримати сто внутрішньо переміщених осіб або родин. Як повідомило нам Мінреінтеграції, вже надано 71 іпотечний кредит. 

І ще вісімнадцять з половиною мільйонів гривень передбачено на експертні послуги для здійснення супутніх заходів із технічної допомоги для сприяння фонду Держмолодьжитло у поліпшенні кредитних стандартів. 

Центр журналістських розслідувань поцікавився в Мінреінтеграції, хто і які саме експертні послуги надає за цим кошторисом. Виявилось, що договір про надання консультаційних послуг укладено між Держмолодьжитлом та німецькою компанією Internationale Projekt Consult GmbH. 

Ця компанія займається консалтингом у сфері сталого розвитку з 1980-го року, супроводжує проєкти  по всьому світу, а з 2010-го року – і в Україні. 

Секретні реєстри і мінна безпека по СМС 

Програма 3901100 – це 39 мільйонів гривень на забезпечення функціонування та адміністрування баз даних порушень норм міжнародного гуманітарного права, реєстрів полонених оборонців України та військовополонених ворогів, а також на координацію здійснення першочергових заходів із забезпечення соціального захисту осіб, які були звільнені з полону держави-агресора. На цю програму є своя ДПшка – Український національний центр розбудови миру. Щоправда, на його сайті немає жодних реєстрів. Хіба що вони закриті й секретні. 

Фото: investigator.org.ua

Нарешті, 12 мільйонів гривень передбачено програмою 3901060 на маркувальні знаки мінної небезпеки, інформаційні матеріали та відеофільми про мінну небезпеку. Якщо вам приходили СМСки від Мінреінтеграції про обережне поводження з вибухонебезпечними предметами – то це як раз воно. 

Отже, питання щодо ефективності та доцільності використання бюджетних коштів є. Чому не ліквідовано зайве ДП? Чому сектор завдань з пошуку тіл загиблих відданий не ДСНС чи Нацполіції, а Мінреінтеграції? Чому 21 мільйон державних коштів виділено на інформагентство, яке за великим рахунком дублює медіацентр Мінреінтеграції? Центр журналістських розслідувань й надалі слідкуватиме за коштами, які Мінреінтеграції отримує з бюджету на реалізацію згаданих тут бюджетних програм.