Наприкінці березня російський диктатор провів одразу дві наради зі своїми урядовцями, на яких обговорювали інфраструктурні проекти та розвиток туристичної сфери на Росії і нових окупованих територіях. Путіну показали презентації нових курортів на узбережжях п’яти морів і озера Байкал.
Більшість проектів виглядають цікаво, мають шанси і, скоріше за все, в недалекій перспективі будуть втілені у життя. Нові об’єкти з’являться, наприклад, в Петербурзі, у Краснодарському краї, можливо, навіть у Криму. Але можна впевнено закластися на всі гроші світу, що презентація нового курорту на Обіточній косі в Приморську Запорізької області – чергова фантазія, чи то гауляйтера Євгена Балицького, чи його кремлівських кураторів.
Кадр з презентації нового курорту на Обіточній косі в Приморську на окупованій території Запорізької області.
Ось кілька очевидних проблем його реалізації. Перша і найочевидніша – відсутність хоч якоїсь інфраструктури. Обіточна коса і прилеглі до неї лимани – заповідна територія, майже незаймане людиною природне середовище без питної води і газу як таких, і з проблемним електропостачанням.
Друга причина – власне саме місцевість. На презентації величезний готельний комплекс розміщено просто на лиманах, тобто у піску і багнюці, які навіть просто засипати завжди досить проблематично.
Власне, сама Обіточка – це піщана смуга зі скудною рослинністю. Дві третини коси завширшки всього 50 метрів, а оголовок – не більше 2 км. Варто тільки розпочати бодай щось схоже на показане масштабне будівництво і Обіточна коса просто піде під воду і стане морським дном.
Кадр з презентації нового курорту на Обіточній косі в Приморську на окупованій території Запорізької області.
І загалом, і зокрема, казки окупантів про розвиток туризму на узбережжі Азовського моря більше схожі на результат білої гарячки, або ж ці ідеї вигадали просто «на колінцях, як то кажуть. Особливо для мешканців тимчасово окупованих територій, які вже третій рік на власні очі бачать, як російські військові живуть на захоплених базах відпочинку і в готелях, розміщують в них свої госпіталі і штаби.
Військова присутність РФ у Приморську Запорізької обл. Фото: соцмережі. Колаж: investigator.org.ua
І цю інформацію регулярно підтверджують ЗСУ своїми ударами по місцях дислокації ворога в тилу. Варто лише згадати найяскравіші бавовни 2023 року.
Тож, не може бути жодних сумнівів, росіян активно заманюють на курорти Азовського моря і Криму лише і тільки для того, щоб за живим щитом безпечніше почувалися «круглагодічние» туристи Путіна.
Росіянам стає все складніше приховувати, що сухопутний коридор перевантажений і скупчення цивільного транспорту на пунктах пропуску, напевно, заважають і військовій логістиці.
Військова техніка РФ і черги вантажного транспорту на КПП «Чонгар» 2024 р. Фото: соцмережі. Колаж: investigator.org.ua
А на залізниці затори не існують. Незважаючи на регулярні обстріли та диверсії на існуючих залізничних гілках «Джанкой – Мелітополь – Токмак», «Волноваха – Пологи», «Бердянськ – Пологи – Токмак», окупанти не відмовляються від цих логістичних маршрутів
Попри відверту брехню Путіна про відновлення залізничного сполучення Ростова з окупованими українськими містами Донецьк, Маріуполь і Бердянськ, росіяни продовжують будувати.
Майже готові лише 60 км нової колії у Донецькій області, а щоб зв’язати Таганрог, Маріуполь, Бердянськ і Мелітополь в один залізничний коридор, необхідно не менше 400 км укладених рейок. Але навіть ці шість десятків кілометрів суттєво вплинуть на логістику російської окупаційної армії на південному і східному театрах бойових дій.
За наявною інформацією, станом на 2 березня 2024 року найактивніші будівельні роботи продовжуються у Тельманівському районі Донецької області, де безпосередньо укладається нове залізничне полотно. На ділянці в 60 км с. Новоселівка – с. Бурне, до повноцінного запуску росіянам залишилось ~13 км, порахували колеги з DeepState.UA.
Нова залізнична колія в Тельманівському р-ні Донеччини. Березень 2024 року. Фото: t.me/andriyshTime
Ця ділянка дозволить окупантам створити додаткову гілку на маршруті Волноваха – Маріуполь – Донецьк, а також прив’яже Маріуполь до російської залізничної мережі на відрізку Таганрог – Ростов.
«Це – найбільший ризик зі скорочення військової логістики росіян. Якщо вони закінчать будівництво залізниці на цій ділянці в квітні-травні і поїдуть потяги, це скоротить військову логістику майже втричі. Мінімум на 260 км», – наголошує тг-канал Андрющенко TIME.
Для кращого розуміння, 260 км – приблизна відстань від Бердянська до Мелітополя і далі до Запоріжжя.
Будівельні роботи на залізниці між Донецьком і Маріуполем у березні 2024 р. Фото: соцмережі. Колаж: investigator.org.ua
Українська розвідка також вважає, що нова залізниця Росії – це реальна проблема в найближчому майбутньому, але не критична.
«Росія насправді вже понад рік будує залізницю, щоб з’єднатися з нашими південними тимчасово окупованими територіями. Цей процес майже завершено. Це може стати для нас серйозною проблемою, але сподіваюся, що з цією залізницею ми якось впораємося, у цьому в усіх є досвід. Це набагато простіше, ніж питання Кримського мосту», – днями повідомив керівник ГУР МО України Кирило Буданов.
Розвідка Британії в одному зі своїх офіційних звітів вкотре підкреслила, що для Сил оборони України і нова залізниця, і стара – на відстані ураження високоточним західним озброєнням
«Нова залізнична гілка на південь від Донецька має довжину майже 60 км і будувалася вісім місяців. Це майже напевно один із найбільших інфраструктурних проектів, які Росія здійснила на тимчасово окупованих територіях України», – відзначають західні партнери.
Теоретично, якщо росіяни зберігатимуть такий темп будівництва, 7,5 км нової залізниці на місяць, то перший потяг може пройти за маршрутом Ростов – Маріуполь – Бердянськ – Севастополь приблизно за 5,5 років.
Але ці розрахунки не відображають реальної картини. Здається, розвідка Британії не врахувала, перші 60 км нової залізниці включають два нових мости, які Росія збудувала через р. Кальміус і балку Тернову, незважаючи на постійні результативні удари ЗСУ.
Колаж: investigator.org.ua
Тож, наразі головне питання, чи встигне Росія 2024-го побудувати залізницю на окупованому Півдні України? Відповідь на нього Центр журналістських розслідувань шукав ще наприкінці січня цього року.
Далі поговоримо про те, хто ж власне будує цю нову залізницю. Навесні 2023-го росіяни створили державне унітарне підприємтсво «Железние дороги Новороссии», якому підпорядкували і залізницю окупованої Запорізької області. Через це своє дочірнє підприємство РосДорЖел та уряд Російської Федерації здійснюють бюджетне фінансування будівництва. Але «дочка» РЖД – це лише так би мовити «прокладка», бухгалтерський буфер. Брудну роботу беруть на себе генеральний підрядник та субпідрядники.
Країна-агресор вже давно засекретила всю інформацію про будь яке бюджетне фінансування війни в Україні, ретельно приховуючи від санкцій виконавців. Та все тайне стає явним. Колеги з Радіо Свобода знайшли кілька приватних компаній, задіяні на будівництві нової залізниці. Наприклад, ТОВ «Промстрой» – найбільший залізничний будівельний підрядник у Росії. Фірма утворена 2014 року, список її засновників кілька разів змінювався, поки єдиним власником фірми у 2016 році не стало щойно тоді утворене ТОВ «Промпутьстрой», власниками якого в реєстрі побували вже п’ять фізичних осіб.
4 квітня 2022 року, за кілька днів після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, керівником «Промстроя» був призначений Пьотр Любомирович Курилюк. Курилюк тісно пов’язаний із РЖД. Він (або його повний тезка) знаходився у списках афілійованих осіб кількох «дочок», зокрема Федеральної пасажирської компанії, найбільшого замовника «Промстроя» – РЖДстрой, і так далі. У 2021 році підприємтсво було відібране російською владою для експериментального проекту з використання праці ув’язнених на будівництві БАМу. Також воно пов’язане із приватним охоронним підприємством, яке відправляє добровольців на війну в Україну.
У листопаді на сайтах вакансій з’явилося кілька оголошень, в яких інше товариство з обмеженою відповідальністю, шукає фахівців «для здійснення будівництва залізниці на нових територіях». Це ООО «Алмаз», яке віднедавна пов’язане з бізнес-імперією одного з найближчих друзів Владимира Путіна Аркадія Ротенберга. 2020 року він отримав від президента звання та медаль «Герой праці» за будівництво Кримського мосту, в обхід якого тепер будується нова залізниця на анексований Росією півострів.
Владімір Путін і Аркадій Ротенберг. Фото: kremlin.ru
50% «Алмазу» належать АТ «Дороги та Мости» з 13 вересня 2023 року. І приблизно в цей час, судячи з даних супутникових знімків, в окупованій Донецькій області розпочалося будівництво нової залізниці. 50% «Алмазу», що залишилися, ділять на трьох його колишні засновники.
«Дороги та Мости» – порівняно молода компанія, вона була утворена лише три роки тому. Тепер це один із найбільших активів Аркадія Ротенберга.
