За останні два місяці осені по всьому окупованому півдню України склалася катастрофічна ситуація із запасами прісної води. Буквально на очах зникають річки, міліють водосховища та ставки на Запоріжжі, Херсонщині і в Криму.
Приміром, у Бердянську навіть двічі на добу обмежують водопостачання через стрімке падіння рівня річки Берда, а в Криму вже пересохли найбільші водосховища півострова.
Бердянське водосховище на річці Берда – єдине джерело питної води для багатотисячного міста. Як показують супутникові дані, водойма почала стрімко міліти у вересні і на сьогодні рівень води досяг критично низької позначки у 19 метрів і продовжує знижуватися на 1-2 сантиметри щодня.
І це не єдина проблемна ділянка, обміління також спостерігається вище за течією, в районі Стародубівки. Наразі загарбники змушені вдаватися до екстрених заходів – запроваджувати погодинні відключення води, знижувати тиск в міських мережах.
Екологи зазначають, що така ситуація може призвести до незворотних наслідків для екосистеми регіону. Надмірна експлуатація Бердянського водосховища, особливо в умовах посушливої осені, створює загрозу для всього водного балансу території. У навколишніх селах усі ставки так же стрімко міліють, втім, як і по всьому Північному Приазов’ю.
За 50 кілометрів на схід від водойми на річці Берда аналогічна проблема простежується на Старокримському водосховищі на річці Кальчик, з якого живиться Маріуполь. Рівень води падає і, майже, в усіх ставках в радіусі 100 кілометрів довкола окупованого міста Марії.
Пересихання річок Приазов’я і нестача прісної води напряму впливає на екологію Азовського моря, в якому за останні роки в рази підвищується солоність, а разом із нею – кількість медуз.
По території Запорізької області протікає 65 річок, До південної групи відносяться річки Великий та Малий Утлюк, Молочна, Берда, Обіточна, Лозоватка, Джекельня, Домузла, Корсак та інші — всього їх 40. На початку 2024 року окупаційна адміністрація оголосила кампанію з розчистки і активно піарить її на своїх пропагандистських ресурсах.
«І Мінекології, і Мінприроди сьогодні виділяють кошти на формування програм системного оздоровлення басейну Азовського моря, в першу чергу, засобами очищення малих річок, які впадають у море і являють собою екологічний і необхідний прісний баланс для моря», – розповідав у березні 2024-го пропагандистам гауляйтер ТОТ Запорізької області Євген Балицький.
Російських грошей місцевим колаборантам вистачило на розчистку трохи більше 20 кілометрів на трьох річках – Домузла, Малий Утлюк та Обіточна. Загальна довжина тільки малих річок Запорізької області – майже 2 400 кілометрів, а більшість з них знаходяться на окупованій частині регіону.
Нинішнє обезводнення півдня є прямим наслідком злочинних дій російських окупантів. До підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року значна частина водопостачання Бердянська забезпечувалася саме з цього водосховища. Після терористичного акту окупаційна влада була змушена повністю перейти на забір води з річки Берди, що призвело до її надмірної експлуатації.
Ситуація ускладнюється катастрофічним станом міських водопровідних мереж, знос яких, за повідомленнями самих же окупантів, сягає 95%. При цьому фейкова влада не має ані ресурсів, ані реальних можливостей для системного вирішення проблеми.
«Вода зі свердловин набагато якісніша, вона покращить загалом «картинку» води, яка надходить для мешканців Бердянська», – коментував у так званих «ЗМІ» гауляйтер Бердянська Олександр Сауленко в жовтні 2024 року.
Дуже схоже, що «для картінки» та подальшої імітації бурхливої діяльності окупаційна влада Запорізької області в жовтні створила так зване муніципальне унітарне підприємство «Південний груповий водовід», керівником якого призначила місцевого зрадника Миколу Миколайовича Матвійчука. На сьогодні відомо, що на балансі організації перебувають шість свердловин у Якимівському районі та насосна станція, які мають забезпечувати водопостачання для шести тисяч мешканців.
«Питної води майже немає в населених пунктах тимчасово окупованого півдня області. Ворог обіцяв зробити свердловини, але вони змогли забезпечити водою лише 10% потреб. Тож люди потерпають і від нестачі водопостачання», – коментував ситуацію з водопостачанням на ТОТ голова Запорізької ОДА Іван Федоворов у вересні 2024 року.
Окупована Херсонщина від теракту на Каховській ГЕС постраждала найбільше і досі оговтується від наслідків влаштованого Росією екоциду. По всьому регіону є гострий дефіцит питної води, не кажучи вже про сільськогосподарські потреби. В березні 2024-го гауляйтер Сальдо озвучив чергові фантазії про часткове переобладнання русла Північно-Кримського каналу, розбивши його на озера або ставки, в яких зберігатиметься вода з артезіанських свердловин. У червні він вже анонсував, що за 60 млрд. рублів з Каланчацького лиману за два наступні роки зроблять одне з основних джерел прісного водопостачання на південному заході Херсонської області. Водночас, навіть російські так звані експерти визнають, що запаси підземних вод и близько не зможуть замінити Каховське водосховище.
«Ні, на жаль, не вдасться, тому що обсяги води, які вдасться отримати, видобуючи її зі свердловин, і обсяги води, які можна було отримати з Каховського моря, абсолютно непорівнянні. У Каховському морі було 18 км кубічних води, 18 млрд. тонн. Простій людині складно утрамбувати собі цю цифру в черепну коробку, вона знаходиться за межами нашого розуміння. І тонна як би тисяча кілограм, виходячи зі своєї ваги 80-90 кілограм, вже здається ого-го. Тож ні, не вийде», – заявив ще 5 липня 2024 року місцевим пропагандистам Іван Лізан, голова аналітичного бюро та аналітик проекту «СОНАР-2050».
Врешті, про які нові озера та ставки фантазує Сальдо, якщо не в змозі зберегти існуючі. У травні гауляйтер звітував про порятунок водойми в селищі Іванівка, а в червні пропагандисти вже зняли цілий сюжет про ставок – чи не найбільшу гордість місцевих мешканців. Як видно на супутникових знімках, цей штучний басейн почав засихати в липні і станом на кінець жовтня води в ньому не залишилось.
Нетипова осіння посуха 2024 року, звісно, не оминула окуповану Херсонську область. Серед іншого висохли озера Чорнянки, найбільше з яких мало площу понад 2 квадратних кілометри, майже зникли схожі водойми в селищі Бехтери, обміліли ставки в Нижніх Сірогозах, Новоолександрівці та знамените Рожеве, або Лемурійське озеро.
У Криму проблеми з водою тривали вісім років російської окупації, потім, після захоплення Херсонщини у 2022-му році привалило щастя у вигляді краденої дніпровської води із разблокированного Північно-Кримського каналу. Однак після того, як російські терористи підірвали греблю Каховської ГЕС ситуація близька до критичної.
У Тайганському водосховищі не залишилося корисного обсягу води.
Пересохле дно водосховища заросло колючими бур’янами. Тепер мало шансів, що воно відновиться наступного року, оскільки зможе наповнюватись лише в тому разі, якщо як мінімум на 80% заповниться Білогірське водосховище, а вже звідти самопливом по каналу піде наповнення Тайганського водосховища.
«Дуже посушливе літо, у нас за середньорічними метеоспостереженнями це одне з найпосушливіших за останнє десятиліття точно. Не було опадів, звичайно ж, упав рівень підземних вод», – коментувала в жовтні 2024 року т.з. «міністр екології та природних ресурсів» окупаційного уряду в Криму Ольга Славгородськая.
При цьому Білогірське водосховище зараз теж практично без корисного обсягу, а враховуючи прогноз про посушливість наступного року, є велика ймовірність, що набрати потрібний рівень води до травня 2025 року водоймище не зможе.
Дефіцит води в посушливі літо і осінь призвело не лише до недобору урожаю, а й поставили під загрозу саме існування тваринництва на півострові.
«Виробництво молока у Криму я не випадково назвав для нас не найпростішим. Ми дуже спекотний регіон. Відсутність води з Північно-Кримського каналу поставила взагалі тваринництво у Криму під дуже велике питання – давайте говорити чесно та відверто», – заявив нещодавно т.з. «міністр сільського господарства» окупаційного уряду в Криму Денис Кратюк.
Через пересихання річок приплив води до Партизанського та Чорноріченського водосховищ припинився, повідомляло Кримське управління з гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища в огляді про стан річок у серпні 2024 року.
На супутникових знімках помітно, що вдвічі зменшилось Керченське водосховище, Фронтове, почали міліти Загорське і Аянське, пересихають річки на півночі півострова.
«Сьогоднішні умови дозволяють говорити про те, що відновлення подачі води до Північно-Кримського каналу в найкоротший термін можливе і дуже швидко та ефективно. Тому загалом жодна водна блокада Криму не загрожує, тими заходами, які були вжиті «до», можна сказати, що вони були для забезпечення принаймні побутових потреб достатніми,» – гауляйтер Аксенов виступав у грудні минулого року, а в жовтні цього вже звернувся до аграрного віце-премʼєра Дмітрія Патрушева з проханням підтримати створення в Криму двох нових водосховищ: для Алушти на 8,5 млн. кубометрів води та для Ялти – на 5,5 млн. кубометрів. Проект потягнув на 22 мільярди рублів. Водночас на півострові продовжують буріння свердловин, як вони це робили в попереднє десятиліття, виснажуючи підземні запаси.