ЦЖР розповідає, чи впливають західні санкції на роботу захоплених Росією українських портів в Азовському морі, ідентифікує нові балкери з її піратської флотилії, які безкарно вивозять наше зерно, останні новини про морські та залізничні дороги війни Російської Федерації на окупованому півдні України.
Ранок 31 жовтня в Бердянську. За повідомленнями окупаційної адміністрації, десять дронів-камікадзе Сил оборони України атакували морський торговельний порт. Частину безпілотників російське ППО позбивало над житловими кварталами міста, але декілька, вочевидь, все ж таки досягли своєї мети: вразили портову інфраструктуру та пошкодили одне судно.
Вже 1 листопада пошкоджений транспортний засіб покинув акваторію Бердянська і з того часу не зафіксовано нових заходів в порт. За супутниковими даними та відео із соцмереж, напередодні нальоту на об’єкті перебувало лише одне судно, що можна вважати рідкістю, адже останні півроку щодня очікували завантаження мінімум два-три морських зерновози.
Зазвичай, на причалах №1 і №2 швартувалися, як ми їх прозвали, “балкери – близнюки” “Kapitan Mironov”(MO: 9077563) та “Kapitan Yakovlev”(MO: 9077575). Тож, цілком ймовірно, якесь із цих суден і отримало пошкодження від українського дрона-камікадзе.
Та це лише припущення, тому повертаємося на стежинку нашої розповіді, яка вимощена фактами.
До атаки 31 жовтня порт Бердянська працював досить жваво і з 1 червня фіксувалося до 10 заходів суден на причали щотижня.
Окрім раніше верифікованих піратських балкерів вдалося ідентифікувати і нових порушників міжнародного морського права – судна, яка вимикають транспондери АІС і злодійкувато заходять до закритих портів України.
Спочатку про старих знайомих. Вже згаданий “Kapitan Yakovlev” з майже чотирма тисячами тонн краденої пшениці на борту, 20 вересня вийшов з окупованого Бердянська курсом на єгипетський порт Олександрія.
Колеги з проекту SeaKrime описали схему, якою користуються порушники:
- судно офіційно заходить в російський порт Темрюк;
- вимикає автоматичну систему ідентифікації (АІС);
- йде на завантаження в порт Бердянськ;
- з вантажем краденого збіжжя повертається в Темрюк;
- вмикає АІС;
- йде в порт призначення.
Біля берегів Краснодарського краю балкер недовго стоїть на якірній стоянці, до причалу не швартується, перевалку вантажу не проводить, але документи на ту ж пшеницю будуть видані саме цим російським портом.
Минулого літа в Бердянську вперше зафіксоване серед піратської флотилії Росії в Азовському морі – ALFA M (IMO: 9419084) , яке до цього неодноразово потрапляло в поле зору розслідувачів через незаконні рейси із закритих портів Севастополя та Феодосії до турецьких берегів.
У липні цього року встановлено, що судно, заявивши портом призначення все той же Темрюк, зайшло в Бердянськ, звідки вивезло більше 7 тисяч тонн пшениці, довантажило ще майже 2 з половиною тисячі тонн збіжжя в російському порту “Кавказ” і з вимкненим АІС, ймовірно, вирушило до Лівії. “ALFA M” було помічене в Бердянську і в липні, і в серпні, і у вересні.
“ALFA M” зареєстроване на компанію “ASTON SHIPTRADE CORP” з Маршаллових островів , комерційне управління оформлено на компанію DEEPBLUE MARINE BROKERAGE з Об’єднаних Арабських Еміратів, а безпековий менеджмент здійснює російська KRECHET LLC з юридичною адресою в Ростові на Дону. Компанією Кречет керує Перегуда Віктор Вікторовіч, а засновницею є Сопова Татьяна Вікторовна
Варто відзначити, що маневр із довантаженням пшениці в російському порту, як у випадку з ALFA M, пояснюється двома чинниками. Насамперед, так окупанти намагаються приховати сліди злочину, а саме – вивезення зерна з окупованого півдня України, змішуючи його з російським збіжжям на випадок експертизи вантажу.
По друге, якщо в Бердянську будуть засипати трюми під зав’язку, то судна просто не зможуть вийти з порту.
“У нас є певні обмеження щодо прохідної осадки, відповідно, щодо вантажомісткості тих суден, які ми можемо вантажити в порту. У цьому плані ми втрачаємо половину [перевалки вантажів – від ред], – зізнався пропагандистам у вересні 2024 рорку Володимир Стельмаченко – призначений РФ “директор” Бердянського морського торговельного порту.
На одному з відео пропагандистів, присвячених “асвабажденію” порта в Бердянську, в об’єктив потрапив балкер, який навесні 24-го доєднався до піратського флоту Росії. Це судно «SOFIA» (IMO: 9245263), яке в травні і в липні журналісти проекту SeaKrime ловили на вивезенні краденого збіжжя з Криму в Бангладеш та до Туреччини.
На причалах Бердянська SOFIA також була помічена минулого літа щонайменше тричі, була вона в порту і за кілька днів до атаки українських БПЛА, 26 жовтня. Враховуючи проблеми з судоходним каналом, можна припустити, щоразу балкер вивозив в районі 7 тисяч тонн зерна.
Судновласник порушника – компанія STRATEGIC GRAIN MANEGEMENT L.L.C. FZ має прописку в Об’єднаних Арабських Еміратах, проте на профільних сайтах іноді вказана як шведська компанія.
Нагадаємо, у липні 2024 року ЦЖР порахував, що третина піратського флоту РФ з 14-го пакету санкцій ЄС записана на фірми з Дубаї, ОАЕ.
При цьому колеги-розслідувачі називають реальним власником судна SOFIA нещодавно створену російську компанію “Зерноэкспорт”, директором і засновником якої є Савкін Віталій Віталійович – громадянин України, який має паспорт рф. Менеджером судна є ТОВ “Кубанская морская компания”, якою володіє росіянин Фисик Максим Васильевич. Він же є власником ТОВки “Петрохлеб-Кубань” – компанії, яка по документах проходить як основний отримувач всіх вантажів, які перевозить SOFIA.
Стовідсотково, у багатьох виникає цілком логічне питання: навіщо всі ці розслідування, ідентифікація суден та власників, якщо Росія одноосібно контролює Азовське море, проте і в іноземній юрисдикції балкери під “триколором” показово порушують морське право?
Але ж очевидно й інше: попри постійні мантри про те, що санкції Росії не страшні, росіяни роблять усе можливе, аби їх уникати. Це і про змішування зерна, і про схеми із вимкненням АІС, і оформлення липової документації на крадені вантажі. Адже судна під санкціями не зможуть зайти в іноземні порти і доставити вантаж замовнику, а це – втрата великих грошей.
“Будь-яке судно, будь-який вантаж, який визначається в нашому порту – або вийшли, або зайшли, оголошується апріорі незаконним, підлягає арешту в нейтральних водах вже, вилученню та всім іншим неприємностям і критичним санкціям стосовно вантажу, до капітана, до екіпажу. Екіпаж з капітаном можуть опинитися за ґратами, судно буде конфісковано, вантаж – конфісковано, на рахунки судновласника будуть накладені арешти тощо по ланцюжку. Вже одне це накладає колосальний фактор, що обмежує роботу порту.”
До слова, з 1 листопада 2024 р. у Бердянську досі не зафіксовано жодного судна.
З 2022 року обсяг прямих поставок зерна та іншої продукції з окупованих територій України на міжнародні ринки становив не менше 4 млн. тонн, що принесло дохід у розмірі 800 млн. доларів, повідомляло у вересні цього року видання WSJ . Набагато більше було вивезено суходолом або невеликими суднами, а загальна вартість всього вивезеного росією збіжжя, може досягати 6,5 млрд. доларів. З окупованої частини Запоріжжя влітку 2024 року окупанти з посіпаками Кремля вкрали не менше 1 млн. тонн зернових.
Тепер про окупований Маріуполь, в порту якого рух суден помітно менший, ніж у сусідньому Бердянську. Але це не означає бездіяльність окупантів, які зосередили свою активність на залізничній інфраструктурі порту і вже досягли певних результатів. Відрізняється і асортимент краденої продукції, яку російські злочинці вивозять через морські ворота Донбасу.
Окрім зерна, поки що невстановлені суховантажі вивозять цінні корисні копалини з українських надр, такі як каолін, або білу глину, а ще вугілля та залізну руду. Продовжують регулярно вивозити і металопродукцію зі зруйнованих маріупольських комбінатів-гігантів, а також залишки підприємств у вигляді металобрухту.
За даними Руху опору, майже два літніх місяці, в липні і в серпні, в порт не заходило жодне судно. Лише земснаряд працював над розчищенням каналу. У вересні стало відомо, що окупаційна адміністрація почала активні роботи з підйому з дна судна управління “Донбас”, затопленого в лютому 2022 року. Мета очевидна – забезпечення проходу суден великої вантажності. Наразі ще триває узгодження доставки відповідного обладнання та спеціалістів з Керченського порту.
13 серпня в порту Маріуполя пришвартувався балкер, який вивіз до Криму орієнтовно до 5 тисяч тонн збіжжя. Після цього – знову затишшя аж до 25 вересня, коли не рейді було помічене невідоме судно, яке зайшло в порт з невідомим вантажем, а вийшло – із зерном. А з початку жовтня, водночас із запуском залізничного сполучення, пожвавився і рух в акваторії порту.
Варто зауважити, відтоді всі суховантажі прибували в Маріуполь завантажені по ватерлінію. Що привозили в трюмах достеменно невідомо, але перше що спадає на думку — зброя і боєприпаси. Опосередковано цю версію підтверджує і нещодавній візит на окупований південь заступника міністра транспорту російської федерації Александра Пошивая. Головна мета поїздки – відновлення роботи портів Бердянська та Маріуполя, які поки недостатньо задіяні у логістиці окупантів. Росіяни хочуть вивозити з захопленої території більше зерна, вугілля та металу, а сюди завозити, як вони це називають, «супутні вантажі».
“Тепер повноцінно море завязано із залізницею і працює єдиним логістичним ланцюгом, як на розграбування, того, що є на окупованих територіях, так і на постачання, зокрема, військові постачання і на військову логістику” – Петро Андрющенко, радник мера Маріуполя.
Повноцінна робота залізниці в порту Маріуполя – вже на 100% підтверджений факт. Останній приклад, який про це свідчить, стався 10 листопада: на розвантаження та завантаження чергового балкеру росіяни витратили менше доби і це рекордний час.
Що вивантажувавали, ми, на жаль, так і не знаєм. Воно ввивантажилося і одразу поїхало. Це велика таємниця, при чому це вивантажували достатньо швидко, як то кажуть “з коліс”, одразу напряму вантажили в вагони. Це дуже незвична історія, яка вказує, що дуже важливаий вантаж і важливий не в Маріуполі, інакше він не потрапляв би на залізницю, – Петро Андрющенко, радник мера Маріуполя.
А це означає, що найбільший ризик в налагоджені ворожої логістики, озвучений ще минулого року, став реальністю сьогодення.