Жнуть там, де не сіяли. Ця приказка – точно про російських загарбників, які вже більше року тягнуть з комор українців зерно і будуть це робити, допоки наші території на Півдні залишаються окупованими. Доти і Центр журналістських розслідувань буде повертатися до цієї теми і продовжить прискіпливо документувати воєнні злочини росіян та викривати всіх, хто так чи інакше причетний до криміналу міжнародного рівня. Далі – про поплічників Кремля, яким тривалий час вдавалося уникати публічності.
На тимчасово окупованій частині Запорізької області росіяни ротами своїх посіпак вже другий рік розповідають нісенітниці. І про відновлення повноцінної роботи Бердянського морського торговельного порту, і, тільки-но уявіть, про налагодження пасажирського і поромного сполучення з окупованим Кримом та Сочі.
Очевидно, так вони хочуть змусити полюбити «свєтлоє савєтское прошлое» навіть тих людей, хто ніколи і не жили у Радянському Союзі. Звісно, ще є ті бердянці, які пам’ятають рейси на теплоході з порту на Бердянську косу, або ж навіть рейси катерами на підводних крилах між портами Азовського і Чорного морів, які існували з 50-х і аж до початку 90-х років минулого століття. Але сьогодні ті самі бердянці на власні очі бачать, що за «рожевими окулярами» росіяни намагаються сховати банальні грабіж і мародерство.
Гауляйтер захопленої частини Запорізької області Євген Балицький заявив, що цьогоріч планується зібрати близько 2,5 млн. т. зернових, щонайменше мільйон з яких — «на вивіз». За словами колаборанта, потреба регіону в пшениці – всього 500 тис. тонн, 1 млн. – використовують і начебто експортують самі фермери, тож ще мільйон українського збіжжя планують вивезти, вочевидь, до Росії.
За багатьма ознаками, вивозити зерно збираються переважно морем і для цього порт Бердянська, як і Маріуполя, на початку квітня внесли до російських морських реєстрів. Центр журналістських розслідувань нещодавно розповідав, на якому судні і кому належить суховантаж, на якому росіяни вивозять вкрадене з початку 2023 року.
Мешканці Бердянська, які вже більше року живуть під гнітом російської окупації, на умовах анонімності розказали про колаборантів, які з березня 2022 року активно допомагають вивозити український хліб всіма доступними способами.
Очолює цю групу зрадників Олег Вікторович Бекарюченко, 48-річний уродженець Росії з харківською пропискою, який останні роки мешкав у Бердянську.
За даними наших джерел, Бекарюченко співпрацював з оперативниками ворожих спецслужб: здавав окупантам адреси колишніх і діючих українських військовослужбовців, патріотично налаштованих мешканців і всіх, кого вважав підозрілими.
За це «куратори» з ФСБ спочатку віддали йому в управління кілька заправок і дозволили торгувати цигарками. Згодом під керівництвом «покровителів» Олег Бекарюченко взявся цупити зерно зі складів та елеваторів у місті та в районі, організовував завантаження балкерів у порту Бердянська. Зараз «куратори» влаштували його до структури окупаційного «Государственноого зернового оператора», де він очолює філію №8 – елеватор у Токмаку.
Щоправда, російські військові фактично перетворили зерносховище на військову базу і туди часто навідуються українські ракети і артилерійські снаряди. Тож елеватор востаннє працював за призначенням коли його грабували і вивозили зерно.
«Правицею» Бекарюченка бердянці називають Олексія Геннадійовича Єненко. Колаборант на прізвисько «Банкір» контролює відвантаження українського збіжжя на судна в порту, використовуючи крадене обладнання стивідорної компанії «Аскет-Шиппінг».
Єненко – підприємець з Луганська, йому належить фірма «Сектор-7» з роздрібної торгівлі меблями, клон якої з’явився у російському реєстрі в червні 2015 року.
Ще один помічник Бекарюченка – Юрій Вікторович Матевощук – бердянський підприємець-невдаха, який у приморському місті погорів на торгівлі рибою.
З початку окупації Матевощук не тільки допомагав окупантам з крадіжкою зерна. Місцеві мешканці розповідають, що він викрав з Бердянського морського порту близько 5 тис. тонн дизельного пального, вивіз його до Криму на «віджатих» вантажних автомобілях, продав і заліг на дно вже мільйонером.
Гауляйтер Запоріжчини Євген Балицький бідкався: аби поставити крадіжку зерна, як то кажуть, на рельси, необхідно близько 600 вагонів, або 12 потягів по 50 вагонів кожен. Поки що, починаючи з 10 лютого щотижня вантажівки вивозять з території порту Бердянська у бік Мелітополя по кілька вагонів, завантажених на лафети.
Звісно, залишається в окупантів ще один варіант – автомобільний транспорт, до речі, також крадений. Разом з найбільшими в місті зерносховищами, росіянам дістався автопарк компанії «Азов Трейд», яка входить до групи компаній «Войніков і Ко» місцевого аграрія Володимира Войникова.
Ці та інші «віджаті» підприємства «куратори» з ФСБ записали на Олексія Анатолійовича Д’ячкова, який до 24 лютого працював менеджером логістичної компанії Войникова.
Окрім автопарку зерновозів «Азов Трейду» росіяни також поцупили вантажівки «Аскет Шиппінгу» та приватних підприємців, які відмовилися стати співучасниками воєнних злочинів.
Символічно, що не тільки люди, а й навіть крадена техніка подекуди відмовляється вивозити награбовакне зерно з України. Як наприклад цей зерновоз, який влаштував свою диверсію за 20 км від Бердянська на шляху до Маріуполя, а далі, скоріше за все, мав їхати до Росії.
Розслідування «українських та іноземних журналістів про схеми викрадення росіянами українського зерна вже вдарили бумерангом міжнародних санкцій по головах громадян РФ і по макітрах колаборантів, призначених російськими спецслужбами керівниками-відбувайлами на різні посади.
Журналісти допомогли правоохоронцям ідентифікувати ключових виконавців, майже всі отримали підозри, а деякі посіпаки путінського режиму – вже і судові вироки. Звісно, поки що заочно, але це тимчасово, як і окупація.
Ясна річ, ми не просто розуміємо, а й самі постійно наголошуємо і акцентуємо вашу увагу на тому, що головні воєнні злочинці в цій справі – керівники силових структур Російської Федерації і правляча в країні верхівка.
А маріонетки важливі, бо їхні ниточки якраз і ведуть до кукловодів.
ЦЖР повідомляв про тотальне мародерство російських військових на нових українських окупованих терторіях. У фермерів відбирають або за копійки скуповують ранні овочі, які потім везуть до окупованого Криму. Туди ж тентованими вантажівками переправляють зерно, яке крадуть з елеваторів та складів у Херсонській та Запорізькій областях. Криму це зерно не потрібне, адже свого вдосталь, більше того, він відправляє зернові на незаконний експорт до Сирії та Єгипту. Але зараз збільшує обсяги перевалки. Ймовірно — за рахунок сотень тисяч тонн пограбованого збіжжя з нових окупованих територій. Детально про це розповіла Катерина Яресько, доцентка Харківського університету та розслідувачка проекту SeaKrime Центру Миротворець, в ефірі програми «Питання національної безпеки» (телепроект Центру журналістських розслідувань).
Текстову версію інтерв’ю з Катериною Яресько, читайте за посиланням.